Мова йде про капітана армії США – Мирона Дідурика на прізвисько “Скажений козак,,
Про це розповідає Гарольд Мур у книзі «Ми були солдатами і юнаками” Ось як він його охарактеризував :
«Він був енергійним та агресивним, але дуже професійним; упродовж наступних трьох днів він показав себе, винятково, найкращим бойовим командиром, з усіх, яких мені довелося побачити,»
Будучи командиром роти «Браво», 2-й батальйону, капітан “Скажений козак” Дідурик, і його другий командир, лейтенант (англіець-доброволець) Рік Рескрола, спочатку були направлені як підкріплення для оточених американських сил, притиснутих вогнем противника.
Прибувши на місце, Капітан Дідурик негайно змусив своїх солдатів викопати лисячі нори, створити поле пересічного вогню, а потім в ночі, він та Лейтенант Рескорла особисто відвідали та перевірили позиції своїх бійців.
Наступного ранку, 16 листопада 1965 року у нерівному бою, де співвідношення сил склалось 8 до 1 на користь Північно-Вєтнамських військ, рота Браво відбила три атаки і не втратили жодного солдата, але завдали великих втрат Північним в’єтнамцям.
Як пізніше генерал-лейтенант Хел Мур і
Гарольд Мур та Джозеф Ґелловей розповідають у своїх мемуарах :
«Українцеві Дідурику й англійцю Рескорлі, — протягом наступних 72 годин судилося стати легендами поля бою 7 аеромобільного полку — як за стиль, так і за безстрашне лідерство яке продемонстроване під вогнем».
Мирон Дідурик народився 15 липня 1938 року в селі Мужилові, нині Тернопільської області. Переїхав з батьками до США в 1950 році. Оселишивсь в штаті НьюДжерсі закінчив школу Святого Петра, а потім і одноіменний Університет отримавши ступінь Бакалавра з фізики. Мирон пройшов необхідні армійські Курси офіцерів запасу. Отримавши звання другого лейтинанта. Він був членом групи Гвинтівки Першинга.
Його життя було досить, типовим для української діаспори: він відвідував Пласт, український скаутинг у Джерсі-Сіті, а пізніше як Старший пластун вступив до пластового братства Сіроманців, а також до української школи.
Будучи студентом, він працював протягом літа на Союзівці, у Кергонксоні, Нью-Йорк, місцях де збиралися українці.
Другий лейтенант Мирон Дідурик спочатку служив командиром взводу в Європі, а потім був направлений до В’єтнаму в 1965 році, як командир роти B, 2-го батальйону 7-го аеромобільного полку (2/7 кавалерії) 1-ї аеромобільної дивізії.
27 листопада 1965 року Дідурик написав докладний звіт про дії роти Брави в в долині Іа Дранг для КУРСУ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ у своїй рідній альма-матер, коледжі Святого Петра у Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі.
Повернувшись до Сполучених Штатів, він закінчив Курси підвищення кваліфікації піхотних офіцерів (1966–1967). З 1967 по 1969 рік він був асистентом професора військових наук у Північно-східному університеті в Бостоні, Массачусетс. А вже 1969 році майор Дідурик знову був направлений до В’єтнаму. Під час цієї другої ротації на службі він служив оперативним офіцером 2 -го батальйону 12 -го аеромобільного полку.
Дідурик загинув в бою 24 квітня 1970 року в гелікоптері Huey на покинутій вогневій точці поблизу камбоджійського кордону. Командир батальйону наказав своєму командному гелікоптеру приземлитися та перевірити північно в’єтнамського солдата, убитого бортовим стрільцем гелікоптера. Коли командний гелікоптер приземлився, зявився інший північно в’єтнамський солдат відкрив вогонь по дверях гелікоптеру, Мирона Дідурика поранили в живіт. Так помер один із найкращих офіцерів, які воювали в долині Ia Drang. Похований Дідурик на цвинтарі Форт Бенінг!
В честь Мирона Дідурика в місті Фріхолд штат Нью-Джерсі було названо 30 пост українсько-американських ветеранів.
Ім’я майора Дідурика викарбувано на Національному меморіалі ветеранів війни у В’єтнамі у Вашингтоні, округ Колумбія
Залишити відповідь