Український фізик, ректор технічної школи в Празі, піонер рентгенографії та учасник електрифікації чеських міст — історія Івана Пулюя без міфів і перебільшень.

Українець у науковому серці Праги

1884 року Іван Пулюй, фізик із Галичини, став професором експериментальної та технічної фізики Німецької високої технічної школи в Празі. У 1888–1889 навчальному році він очолював її як ректор. Прага тоді входила до Австро-Угорщини. Пулюй працював у німецькомовному закладі, проте його наукова та інженерна діяльність стала важливою частиною історії сучасної Чехії.

Від Гримайлова до європейських лабораторій

Іван Павлович Пулюй народився 2 лютого 1845 року в Гримайлові на Тернопільщині. 1869 року завершив навчання у греко-католицькій семінарії у Відні, 1872-го — на філософському факультеті Віденського університету. 1876 року здобув докторський ступінь із фізики у Страсбурзькому університеті. Досліджував властивості газів, теплові та електричні явища. Його прилади відзначали на міжнародних виставках у Парижі.

Електрифікація чеських міст

Наприкінці XIX століття міста переходили до електричного освітлення. Пулюй був експертом і керівником проєктів електростанцій змінного струму на чеських землях. Чеські біографічні джерела пов’язують його діяльність із Маріанськими Лазнями, Цвіковом і празькими Голешовіцами. Він підтримував застосування змінного струму для передачі електроенергії. Водночас твердження, що Пулюй самотужки електрифікував Прагу, було б перебільшенням: це була праця багатьох інженерів, підприємств та міської влади.

Лампа Пулюя та рентгенівські знімки

У 1880–1882 роках Пулюй досліджував катодні промені та створив газорозрядну трубку власної конструкції, відому як лампа Пулюя. Після оголошення Вільгельмом Рентгеном відкриття X-променів наприкінці 1895 року український учений активно вивчав нове випромінювання. У 1896 році отримав високоякісні рентгенівські знімки, демонструючи медичні можливості цього методу.

Чи випередив він Рентгена?

Популярна історія стверджує, ніби Пулюй першим відкрив X-промені, а Рентген привласнив його відкриття. Однак наявні історичні документи не доводять, що до 1895 року Пулюй усвідомив існування нового виду випромінювання, описав його властивості та опублікував відкриття. Його лампа й дослідження катодних променів справді передували праці Рентгена, а внесок у ранню рентгенографію був значним. Визнання цих досягнень не потребує недоведеного звинувачення у привласненні.

Фізик і перекладач Біблії

Працюючи в європейських університетах, Пулюй активно підтримував українську мову. Разом із Пантелеймоном Кулішем, за участю Івана Нечуя-Левицького, він долучився до перекладу Святого Письма. 1871 року вийшли чотири Євангелія, 1880-го — Новий Завіт, 1903-го у Відні — повна Біблія українською мовою. Ця робота мала велике культурне значення для українців.

Українське питання в Європі

1902 року Пулюй підтримував вимогу створення українського університету у Львові. У праці «Ukraina und ihre internationale politische Bedeutung» (1915) обґрунтовував міжнародне значення незалежної України. Під час Першої світової війни допомагав українським біженцям і військовополоненим та підтримував навчання молоді.

Пам’ять у Празі

Пулюй викладав у Празі до 1916 року. Помер 31 січня 1918 року й був похований на цвинтарі Мальвазинки. У Празі є меморіальна дошка на будинку, де він жив. В Україні його ім’я носить Тернопільський національний технічний університет. Його біографія показує, як українець впливав на розвиток європейської науки й техніки, зберігаючи відданість власній культурі.

Джерела та архівні ілюстрації

• Енциклопедія сучасної України — Іван Пулюй
• Pražský pantheon — Ivan Puluj
• Науковий огляд про історію відкриття X-променів
• Архівний портрет Пулюя — Wikimedia Commons (перевірити позначення Public Domain на сторінці файлу)
• Меморіальна дошка у Празі — фото ZSsen, CC BY-SA 4.0