Слава Ісусу Христу! Слава Україні! Героям слава !
“ Ви ж росіянин, чи не так? Джордж Кістяківський відповів: “ Ні, я українець! Це однаково що у шотландця запитати: ви – англієць?
Друзі сьогодні мова піде про Професора Кісті, визначного американця українського походження, який народився в родині Кістяківських. Він доклав багато зусиль для створення ядерної бомби, щоб покласти край Другій Світовій війні.
Розповідь про українського науковця, який народився у місті Боярка поблизу Києва на початку XX століття. Георгій Богдан Кістяківський народився 1 грудня (18 листопада) 1900 р. в родині професора філософії Київського університету Богдана Кістяківського і його дружини педагога, громадської діячки Марії Бернштайн.
Родина Кістяківських має досить глибоке коріння яке тягнеться ще з козацьких часів. Варто зауважити що сім’я Кістяківських без гіперболізації була частиною інтелектуальної еліти Російської імперії. Так, для прикладу дід Георгія, Олександр Кістяківський був криміналістом, істориком права. Один із його дядьків – Володимир, як і батько нашого героя був академіком академії наук України в державі Гетьмана Павла Скоропадського, інший дядько Ігор був міністром внутрішніх справ при Гетьманаті.
Не дивлячись на те, що родина Кістяківських проживала в Боярці. Георгій навчався в приватних школах Москви та Києва. Саме там він застав більшовицьку революцію 1917 року, а в подальшому і громадянську війну.
В буремному 1917 році молодий Георгій так і не закінчивши навчання в Київській гімназії долучився до лав Білої армії. Він воював проти більшовиків як кавалерист у складі танкового корпусу.
Як і багато бійців він отримав поранення і захворів на тиф. У 1920-му році Кістяківський із Криму евакуюється до Туреччини де потрапляє до полону. Після звільнення прямує до Румунії та зрештою, кінцевою точкою стає Німеччина.
Перебуваючи ще в Румунії Він налагоджує контакт із своїм дядьком Ігорем Кістяківським. Останній після поразки Гетьманату від’їжджає до Франції з частиною сімейного статку. В Парижі йому вдається відкрити власну юридичну практику.
За сприяння свого дядька Ігоря, Георгій отримує можливість вступити до Берлінського університету в 1920 році. Де з часом в 1925 році стає доктором філософії в галузі фізичної хімії під керівництвом Макса Боденштейна . Саме Макс Боденштейн став першим науковцем, який описав зв’язок між ланцюговою реакцією та вибухом. Це лягло в основу імплозії ядерної бомби
Про знайомство Кістяківського Боденштейна у своїх спогадах розповідає хімік і Нобелівський лауреат Дадлі Гершбах. Останній мав комунікацію з українцем. Саме в Берліні Кістяківський отримує рекомендацію від Боденштейна на проходження стажування в Принстонському університеті США. Куди він і відправляється в 1926 році згідно стипендіальної програми. В Принстоні Кістяківський знайомиться з іншим учнем Боденштейна британцем Гю Стотт Тейлором. Саме завдяки йому і його підтримці Джордж видасть першу свою монографію про фотохімічні процеси. В 1926 році він одружиться із жінкою шведського походження Хільдегард Мьобіус. А ще через два роки в цього чудового подружжя народиться донька Віра.
Завершивши стажування Він отримує посаду доцента в Принстонському університеті. А в 1930-му році почне працювати на посаді професора Гарвардського університету. З яким буде пов’язана наукова кар’єра до самого кінця життя.
Після того як 1933 році Джордж набуде громадянства Сполучених Штатів. Розпочнеться його співпраця з урядом США як консультанта.
Історія проекту “Манхеттен” розпочнеться з 2 серпня 1939-го року із листа Альберта Ейнштейна та угорця Лео Сіллерда до президента Сполучених Штатів Франкліна Делано Рузвельта. Науковці закликали американську адміністрацію звернути увагу на розробки нацистської атомної зброї. Наполягали збільшити фінансування ядерних досліджень в самих Сполучених Штатах.
Таким чином в 40-му році засновується Національний дослідницький комітет із питань оборони, який займатиметься найважливішими оборонними дослідженнями Сполучених Штатів. Значна частина цих розробок буде вестися в умовах повної секретності.
Ось тут в цьому комітеті Кістяківський стає провідним експертом по вибухових речовинах. Допомагає і сприяє налагодженню в промисловому виробництві таких вибухових речовин як гексоген. Окрім, того займається розробкою спеціальної вибухівки для китайських партизан, які боролися із японцями на окупованих китайських територіях. Дана вибухівка мала вигляд борошна навіть могла використовуватись для готування їжі. Однією із відомих вибухових речовин, яка народилася в лабораторії під керівництвом Кістяківського стала пластикова вибухівка.
Кістяківський зарекомендував себе в цьому комітеті як першокласний експерт. Внаслідок цього у жовтні 1943-го року Джорджа запросили до участі у суперсекретному проєкті під кодовою назвою “Мангеттен”. Як ми з вами знаємо даний проект був спрямований на розробку ядерної бомби.
Деякий час Кістяківський вагався чи погоджуватися на участь в “Манхеттені”.
“ В деякій мірі, я не думав, що бомбу створять вчасно, і був зацікавлений у тому, щоб допомогти виграти війну” – зазначив Джордж.
Але врешті-решт вчений погодився на участь “Манхеттенському” проєкті, найбільшою мотивацією стало особливе неприйняття нацизму. В проекті всі розуміли, хто перший винайде ядерну зброю, той виграє війну. В межах “Манхеттена” він працював як консультант американського фізика Сета Недермайєра.
Працюючи і проживаючи в Лос-Аламосі головною умовою Кістяківського була присутність його дочки Віри на території закритого містечка.
Існувала вірогідність що без Кістяківського не вдалося б створити атомну бомбу імплозивного типу. Тому що саме Кістяківський розробив складні багатокутні вибухові лінзи, які і стали своєрідним спусковим гачком для бомби.
Після наполегливої праці 16 липня 1945 року Джордж Кістяківський разом із колегами спостерігали за першим в світі вибухом атомної бомби в пустелі у штаті Нью-Мексико. Через кілька тижнів 9 серпня 1945 року була скинута бомба на японське місто Нагасакі.
Попри складну роботу і точні розрахунки в процесі розробки, серед вчених існувала доля скепсису. На цьому підгрунті Джордж Кістяківський побився об заклад із Робертом Оппенгеймером, який сумнівався в тому що перший пристрій спрацює. Джордж заклався на свою місячну заробітну плату в 700 $, на успішність проекту і переміг.
Про сам вибух Джордж сказав:
“ Я впевнений, коли настане кінець світу, в останню мілісекунду існування землі людство побачите те саме, що зараз побачили ми”
2 вересня 1945 року війна закінчилась капітуляцією Японії. Президент Трумен нагороджує Джорджа Кістяківського Медаллю за заслуги- це найвища цивільна нагорода у Сполучених Штатах.
Після розпуску Манхеттенського проекту Джордж Богдан Кістяківський повертається до викладацької діяльності у Гарварді. Одночасно продовжує консультувати уряд Сполучених Штатів, особливо для програми балістичних ракет в 1959р. Американський президент Дуайт Ейзенхауер запрошує вченого стати його спеціальним радником з питань науки. Про цю віху життя Джорджа Кістяківського нам стає відомо із його щоденника, який був опублікований пізніше під назвою “Науковець у Білому домі” і перекладеного українською мовою. В 1965 році його обирають віце-президентом Національної академії наук США, ця посада залишалася за ним аж до 1972 р.
В процесі роботи Кістяківського в адміністрації президента Дуайта Ейзенхауера, а потім Джона Кеннеді та Ліндона Джонсона, Кістяківський переконався в повній безперспективності ядерного конфлікту і гонитві озброєнь між Сполученими Штатами та Радянським Союзом.
Тому він став активним учасником роботи по ядерному роззброєнню і демілітаризації світу. Як приклад саме Кістяківський був автором ідеї так званого “порогу” ядерних випробувань. Вона полягала в тому що обмеження ядерної активності має бути спрямоване на те, щоб не вийти за межу фіксованої сейсмічної активності. Тому що перевірка ядерних установок не завжди може виявити підготовку до таких випробувань.
Сполучені Штати і Радянський Союз досить позитивно поставилося до ідеї “порогового обмеження”. Підписанню договору між СРСР та США завадив скандал пов’язаний із збиттям американського розвідувального літака U2 над територією Радянського Союзу в 1960 році.
Частину ідеї “порогового” обмеження було вписано в американо-радянський договір в 1974 році, а чинності він набув лише в 1990 році.
Працюючи в адміністрації президента Сполучених Штатів український науковець пережив розчарування в політиці. І точкою відліку в цьому слугувала війна у В’єтнамі . Після цього Джордж Богдан Кістяківський припинив всі контакти з адміністрацією і став агітувати за мир.
в 1977 році Він очолив Раду за придатний для життя світ, яка виступала за нерозповсюдження ядерної зброї і долучився до Пагвоського руху за мир, роззброєння та міжнародну безпеку. Адміністрацію Рональда Рейгана Кістяківський критикував за надмірну зацикленість на протистоянні з Радянським Союзом. Його антивоєнна позиція викликала певне занепокоєння і підозру у роботі на радянські спецслужби.
Незабаром 8 грудня 1982 року на 82 році життя Джордж Кістяківський помер в своєму домі від раку легень.
Джордж Кістяківський став одним із самих впливових українців в науці.
Наукову діяльність свого батька продовжила його дочка Віра.
Залишити відповідь