Український Світанок — панорама Києва, Дніпро і собори на світанку

В цей день в історії… 15 листопада 1918 року Директорія Української Народної Республіки звернулася до населення із закликом повстати проти влади гетьмана Павла Скоропадського. Проголошення з Білої Церкви стало початком відкритої фази боротьби за владу, яка за місяць завершилася падінням Гетьманату та відновленням Української Народної Республіки. Але перемога повстанців не принесла Україні миру: попереду були нові фронти, внутрішні суперечності й боротьба за саме існування держави.

Чому вибухнуло повстання

У листопаді 1918 року Перша світова війна завершувалася поразкою Німеччини та Австро-Угорщини. Саме на військову присутність цих держав значною мірою спирався режим гетьмана Павла Скоропадського, встановлений 29 квітня. Гетьманська адміністрація відновлювала державні інституції, підтримувала освіту й культуру, однак її аграрна політика, опора на землевласників та репресивні дії проти селянських виступів породили широку опозицію.

14 листопада 1918 року Скоропадський оприлюднив грамоту про федеративний зв’язок України з майбутньою небільшовицькою Росією. Вона викликала гостру реакцію політичних сил, які вимагали незалежної української державності. Водночас протистояння визрівало раніше: не можна пояснювати все повстання лише одним гетьманським документом.

У середині листопада опозиційний Український національний союз сформував Директорію — колегіальний орган для керівництва виступом. До неї ввійшли Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Андрій Макаренко та Панас Андрієвський. У джерелах трапляються відмінності в датуванні організаційних нарад 13–14 листопада; натомість саме 15 листопада чітко фіксується публічний заклик до повстання.

Біла Церква, Фастів і Мотовилівка

Центром виступу стала Біла Церква — місто на Київщині, де перебували Січові стрільці під командуванням Євгена Коновальця. Симон Петлюра, який став Головним отаманом повстанських військ, звернувся до українців із власним закликом. Відозви Директорії поширювалися також у Києві. На той момент повстанці ще не контролювали столицю: боротьба тільки розпочиналася.

Уже 16 листопада відбулися перші збройні сутички в районі Білої Церкви. 17 листопада сили повстанців зайняли Фастів, а 18 листопада біля станції Мотовилівка розгромили урядові підрозділи. Ця перемога стала важливим військовим і психологічним переломом. Водночас німецькі частини, які ще залишалися в Україні, певний час стримували просування повстанців до Києва.

Поступово антигетьманські виступи охопили різні регіони. До них долучалися селяни, військові та місцеві отамани, інтереси яких далеко не завжди збігалися. Така широка, але неоднорідна коаліція допомогла повалити гетьманський режим, проте згодом ускладнила створення дисциплінованої армії та єдиного державного управління.

Симон Петлюра, історичний портрет 1919 року
Симон Петлюра у 1919 році. Автор невідомий; джерело: Henryk Mościcki, Jan Cynarski, «Historia XX wieku» (1934), Wikimedia Commons. Public domain (PD-anon-70-EU, PD-Ukraine). Знімок не є фотографією подій 15 листопада 1918 року. Оригінал і правовий статус.

Перемога та її наслідки

14 грудня 1918 року Павло Скоропадський зрікся влади. Київ перейшов під контроль військ Директорії, а УНР була відновлена. Проте політична перемога не означала завершення революції. Радянська Росія розпочинала новий наступ, на заході тривала українсько-польська війна, а всередині країни посилювалися соціальні та військово-політичні суперечності.

Події 15 листопада важливі не лише як епізод боротьби двох українських урядів. Вони показують складність державотворення в час розпаду імперій: прихильники незалежності могли по-різному бачити форму влади, земельне питання, міжнародні союзи та шляхи захисту України. Директорія змогла усунути Скоропадського, але не змогла швидко об’єднати всі сили для оборони держави.

Важливо розрізняти дати: формування Директорії припадає на 13–14 листопада, її заклик до повстання — на 15 листопада, а зречення гетьмана — на 14 грудня 1918 року. Усі наведені дати подано за григоріанським календарем, який використовують історики для подій листопада 1918 року. Саме ця послідовність допомагає зрозуміти, як політична криза переросла у збройну боротьбу.

Джерела та перевірка фактів

Залишити відповідь

Популярне