Україна має власну наукову станцію в Антарктиці вже три десятиліття. Як британська база стала українською, чому історія про один фунт не зовсім точна та які дослідження там проводять?

Від британського «Фарадея» до українського прапора

6 лютого 1996 року на острові Галіндез в архіпелазі Аргентинських островів біля Антарктичного півострова підняли український прапор. Так колишня британська станція «Фарадей» стала українською станцією «Академік Вернадський». Цей перехід означав більше, ніж появу української адреси на карті Антарктики: держава отримала можливість вести довгострокові вимірювання клімату, атмосфери й магнітного поля Землі та долучатися до міжнародної полярної науки.

Станція з історією, старшою за незалежну Україну

Британські наукові роботи на Аргентинських островах почалися ще в межах експедиції 1934–1937 років. Постійна метеорологічна обсерваторія запрацювала 1947 року на острові Вінтер, а 1954-го її перенесли на острів Галіндез. Згодом база отримала назву «Фарадей» на честь фізика Майкла Фарадея. Її цінність полягала не лише в будівлях та обладнанні. Науковці десятиліттями накопичували порівнювані результати спостережень — такі ряди даних неможливо швидко відтворити на новій станції.

Як відбувалися переговори

Після розпаду СРСР Україна прагнула розвивати власну антарктичну програму. Водночас Росія не погодилася передати їй одну з колишніх радянських станцій. Велика Британія запропонувала передати станцію «Фарадей» іншій державі, здатній продовжити її наукові програми. Українські дипломати й науковці використали цю можливість. 20 липня 1995 року в Лондоні відбувся обмін дипломатичними нотами та підписання меморандуму між українським антарктичним центром і British Antarctic Survey. Серед ключових учасників були посол Сергій Комісаренко та керівник українського центру Петро Гожик. Передачі передували підготовчі візити українських фахівців і спільна робота з британською командою.

Чи справді станцію купили за один фунт?

Поширена історія про «купівлю за один фунт» потребує уточнення. В офіційній історії Національного антарктичного наукового центру передача названа безоплатним жестом доброї волі Великої Британії. Символічний фунт фігурує в популярних переказах церемонії, але не варто плутати його з реальною договірною ціною станції. Важливою умовою було продовження наукових спостережень, розпочатих британцями.

Що досліджують на острові Галіндез

Станція забезпечує метеорологічні та геофізичні вимірювання, спостереження за озоновим шаром, іоносферою, магнітним полем, а також дослідження живих організмів і морського середовища. Для науки особливо важливі тривалі часові ряди: вони дають змогу порівнювати сучасні показники з даними попередніх десятиліть і відрізняти довгострокові зміни від короткочасних коливань. Українські дослідники продовжили британські метеорологічні спостереження, що ведуться від 1947 року. Озонові вимірювання на цій базі також мають тривалу історію і допомагають вивчати стан атмосфери над Антарктикою.

«Ноосфера» та новий етап

У 2021 році Україна придбала у British Antarctic Survey науково-дослідне судно James Clark Ross, яке отримало назву «Ноосфера». Із 2022 року воно забезпечує наукові й логістичні рейси для української антарктичної програми. Це суттєво розширило можливості експедицій: наука в Антарктиці потребує не лише лабораторії на березі, а й морських досліджень, транспортування людей, пального та обладнання.

Чому ця історія важлива

Антарктична станція — не символічний трофей, а зобов’язання підтримувати вимірювання, інфраструктуру та міжнародну співпрацю. Її історія показує, як дипломатичне рішення, підготовка науковців і наступність дослідницьких програм дали Україні місце у світовій полярній науці. Прапор, піднятий 1996 року, позначив початок українського етапу, але найбільша цінність станції — в роботі, яка триває з року в рік.

Джерела

• Національний антарктичний науковий центр: історія установи
• НААНЦ: історія станції «Академік Вернадський»
• НААНЦ: меморандум 20 липня 1995 року
• Міжнародний каталог антарктичних станцій: Vernadsky